Розквітають посмішки навколо,

Радісно луна веселий сміх.

Це моя найкраща школа

 Зустрічає школярів своїх.

ВІТАЄМО З ДНЕМ ЗНАНЬ!!!

Це всенародне свято приходить до нас разом із початком нового навчального року, коли перед дітьми знову гостинно     відчиняються двері шкіл. 

   Для когось навчальний рік, що починається, буде першим, для когось – останнім чи черговим. Але день, яким він відкривається, однаково хвилюючий і незабутній – святковою атмосферою, барвами осінніх квітів, свіжістю оновлених класів. І, звичайно, закличним дзвоником.

   Нехай цей навчальний рік відкриє перед молоддю нові горизонти пізнання себе і світу, вчителів надихне успіхами вихованців, батьків – гордістю за своїх дітей.

Для жителів села Вельбівно-1 вересня, подвійне свято. Саме цього дня відкрито нову групу дитячого садочка у приміщенні школи.

Радіють діти та батьки. Присутні гості з області та району. 

Діти , вчителі, вихованціі приймають привітання та подарунки.

 Від усього серця вітаємо вас із Днем знань!

  З нагоди свята бажаємо вам незабутніх миттєвостей шкільного життя, справжніх відкриттів, пізнання світу!

Ось і знову зібралась велика сімя,

Знову школа усіх вас вітає

Шле привіт усім випускникам

Щастя й успіхів в праці бажає.

Уже традиційно в останню суботу лютого в Вельбівненській ЗОШ І – ІІІ ступенів проходить вечір зустрічі з випускниками. Цьогоріч на свято були запрошені випускники, які закінчили школу 5,10,15,20,25 років тому.  Звичайно, шкільна громада прагнула показати усе, чим пишається школа: новими кабінетами, естетичним виглядом та самою  атмосферою. Вразив випускників  святковий концерт, підготовлений педагогом-організатором Фурманчук Л.І., вчителем музики В.Б. Калінчак, ЗДВР Федюк Л.А. Після символічної переклички з привітаннями  та побажаннями виступив директор школи С.М. Остапович. Він розповів, чим живе школа в даний час, чого досягнули і досягають учні школи в різного роду конкурсах, олімпіадах, культурних заходах. Концерт, який тривав близько двох годин, подарував гостям чимало приємних хвилин.

Горять роки, та пам’ять не дрімає,

І щира вдячність у душі росте.

Хто школу свою не пам’ятає,

У того буде і життя пусте.

Небесна Сотня – то в серцях вогонь.

Він гаряче палав за Україну.

Віднині тихим співом заспокой

Ти, земле рідная, свою дитину.

Небесній Сотні шана й молитви,

За чисті душі, що злетіли в небо.

Їм шлях високий Боже, освяти.

І в мирі, Господи, прийми до себе.

У п'ятницю,19 лютого учні Вельбівненської школи вшанували пам'ять героїв Небесної Сотні. 

Читались вірші, палали  свічки, школа завмерла в хвилині мовчання...   

Це найменше, що ми можемо зробити для них.

Вічна пам’ять героям!

Слава Україні!

Ти – вічний біль, Афганістан! 

Ти – наш неспокій,

 І не злічить глибоких ран 

В борні жорстокій.

 І не злічить сліз матерів, дружин, дітей –

Не всі вернулися сини із тих ночей… 

15 лютого- День вшанування учасників бойових дій на території  інших держав. А для багатьох ця дата асоціюється із черговою річницею закінчення Афганської війни.

     Не одним сивим пасмом закосичена ця дата -  15 лютого, день, коли  нарешті   в далекому  1989 році закінчилась десятирічна  військова кривавиця  в Афганістані.

       Афганістан... Уже двадцять сім років у нашій свідомості прописалося це слово не як географічна назва далекої мусульманської країни, а  як  синонім  людського лиха, справжнього пекла.

    За кожним воїном-афганцем-доля, життєвий подвиг, крок у безсмертя. Усі вони з перших днів служби пізнали ціну життя, склали екзамен на зрілість.

   Виконуючи свій військовий обов’язок, потрапили під чорне крило афган-війни. Війни чужої, жорстокої, яка безжально перекреслювала надії,  плани, нівечила долі.

    Щорічно, 15 лютого, ми віддаємо шану пам’яті та поваги воїнам-інтераціоналістам. Їх на території Вельбівненської сільської ради  семеро. 

У п'ятницю , 12 лютого, вони стали гостями в учнів Вельбівненської ЗОШ І-Ш ст., які підготували своїм односельцям святковий концерт.

 Гостей привітав  і вручив їм подарунки сільський голова  Вячеслав Володимирович Зелемський.

Афганістан не відпускає тих, хто ступав на його землю. Він сниться. Він болить. І як не парадоксально звучить: вабить знову. 

Ми щороку збираємося, щоб вшанувати ветеранів боїв в Афганістані, в інших гарячих точках.

Що спонукає нас до згадки про цю криваву і нікому непотрібну війну? А спонукає пам’ять… Пам’ять про тисячі життів українців, що згасли в далекій гірській країні. Разом із ними пішло в небуття чиєсь кохання. Разом із ними загинули їх ненароджені діти. Тисячі дівчат так і не стали нареченими. 

У круговерті сьогоднішніх нелегких буднів не забуваймо про найсвятіше: пам’ять потрібна не мертвим – пам’ять потрібна живим. Потрібна для того, щоб на вірності обов’язку виховувати молоде покоління, потрібна для того, щоб було постійне нагадування:  

Борис Громов стверджував: «Афганська війна – це страхітливий військово-політичний прорахунок колишніх господарів Кремля. Проте, ніщо не применшує героїзму наших воїнів там, в афганському пеклі. І ніхто та ніщо не має бути забуте». 

 Аби не забути – треба пам’ятати,

 А щоб пам’ятати – треба знати.

 Треба знати і пам’ятати. 

Тому, такі зустрічі потрібні як молодому поколінню, яке виховується в дусі патріотизму, так і тим, хто пройшов те пекло.

По завершенню концерту  воїни - інтернаціоналісти відвідали шкільний музей.

  Дивлячись на цих ще молодих чоловіків, сповнених енергії та сили, хочеться сказати: «Ми пишаємось вашою мужністю, героїзмом, подвигом. Слава вам, воїни-інтеранціоналісти! Низький  уколін від  усіх земляків». 

День святого Валентина  відзначають 14 лютого

День святого Валентина - найромантичніший свято! У всьому світі його відзначають як день любові: хлопці та дівчата, чоловіки і жінки обмінюються валентинками- вітальними листівками у формі сердечок. Ця традиція з'явилася дуже давно, ще в VII столітті. А ось як саме вона з'явилася?

Існує безліч легенд. Валентин, за версією католицької церкви, дійсно зцілив сліпу дівчинку - дочку сановника Астерія. Астерий увірував у Христа і прийняв хрещення. Клавдій після цього наказав стратити Валентина. Тобто Валентин постраждав за віру, а тому і був зарахований до лику святих.

З метою підвищення обізнаності учнів школи з питань необхідності збереження водно-болотних угідь в  рамках відзначення  2 лютого Всесвітнього дня водно-болотних угідь в  школі  було проведено еколого-освітні лекції ,конкурс малюнків та фотографій   « Краса озер і річок нашого села»,    В ікторина « Пізнайте мешканців водно – болотних угідь,бесіди « Збережемо воду чистою", створено стінну газетуна тему: " Вода - життя колиска"

День Соборності України – свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.

Йому передувало підписання (22 січня 1918 р.) Четвертого універсалу Центральної Ради, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою. Західно-Українську Народну Республіку було проголошено в листопаді 1918 року. Процес об’єднання України завершився 22 січня 1919 року. 
Щороку  в школі проводиться ряд заходів приурочених даній тематиці.

Багато стародавні народи користувалися місячно-сонячним календарем, тому початок року у них доводилося або на осінь або зиму. А от святкування Нового року збігалося з початком відродження природи і проходило зазвичай у березні.

Вчені довели, що виникнення цивілізації відбулося в IV тисячолітті до нашої ери в Месопотамії і нижній долині Нілу. Саме тут приблизно в III тисячолітті до нашої ери і виникла традиція святкування Нового року. Наприкінці березня, коли починалися всі землеробські роботи і «оживали» води Тигру і Євфрату, починалися дванадцятиденні свята, знаменували перемогу світлого бога Мардука над темними злими силами. В цей час проходили різні ходи, карнавали та маскаради, і людям не було заборонено працювати, карати і вершити долі.

Святкування Нового року в Стародавньому Римі спочатку також зазначалося в березні, але після введення Юлієм Цезарем нового календаря (юліанського) це торжество стали проводити 1 січня, і тривало воно кілька днів. Але це було зроблено не просто так. Вважається, що січень свою назву отримав на честь римського дволикого бога Януса, за повір'ями, одне обличчя якого було звернено на минулий рік, а інше - на майбутній. Під час святкування Нового року всі веселилися, дарували подарунки, а раби і їх господарі не цуралися Одне одного і відзначали цю подію за одним столом. Також римляни повинні були обов'язково підносити подарунки своєму імператорові.

Торжество в честь Нового року в Давньому Єгипті починалося у середині осені і тривало місяць. Пов'язано це було з початком розливу Нілу, який перетворював мляві пустельні долини на родючі землі.

Тоді єгиптяни дякували духів цієї річки і пускали за течією статуї своїх богів. Дійство супроводжувалося веселим співом, танцями та різними обрядами. Наприкінці святкування, після місяця, статуї повертали в храми.

Жителі Стародавнього Вавилону відмічали Новий рік весною, і на цей час їх правитель залишав місто. Тоді всі вавілоняни без виключення починали святкувати Новий рік. А після повернення царя торжество припинялося, і жителі знову поверталися до роботи.

Подібний звичай святкування Нового року у вавілонян запозичили іудеї, що колись перебували у них в полоні. Далі ця традиція перейшла до греків, і тільки потім вона з'явилася у народів Західної Європи.

У Персії на Новий рік жителі підносили один Одному курячі яйця, що було символом продовження життя.

Наприкінці жовтня Новий рік святкувався в Галлії. У кельтів був звичай у цей день прикрашати свої будинки омелою: вважалося, що з її допомогою можна вигнати з жилшца злих духів, так як кельтські повір'я свідчили, що саме в Новий рік на землю спускалися духи мертвих. У звичаї кельтів дарувати подарунки простежувалися римські традиції. Наприклад, підношення дарів правителю від підданих. На Новий рік жителі Галлії воліли дарувати різноманітні прикраси і золото, а чоловіки дозволяли своїм дружинам витрачати гроші на особисті потреби.
 У Вельбівненській ЗОШ І - ІІІст. Новий рік відбувся 28 - 30 грудня. Веселі конкурси, пісні, танці та сценки повеселили учасників свята.